в означеннях
Тлумачення, значення слова «начальство»:

НАЧА́ЛЬСТВО, а, сер.

1. Збірн. до начальник. Вона любила школу, любила свою роботу, при якій.. вела безперестанну війну з школярами, з їх батьками і начальством (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 312); — А гляньте лишень, що воно тюпає лугом? Чи косар якийсь, чи, може, з колгоспного начальства хто? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 235).

2. Те саме, що начальник. — А давно ти [Колісник] рибою та дохлим м'ясом торгував? — Піди ж ти. Забулося. Начальство, бач (Панас Мирний, III, 1954, 287); Савочка.. думав і собі. Хто такий оцей чоловік? Начальство з району чи з області? (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 6).

3. розм., рідко. Влада, управління начальника; начальникування. — Моє начальство до першого приморозку: розділю землю по правді — і піду за чепігами (Михайло Стельмах, II, 1962, 30).
 Під начальством — під чиїм-небудь командуванням, керівництвом. В 1559 р. російське військо під начальством Данила Адашева спустилось на човнах по Дніпру в Чорне море, повоювало татарські улуси на узбережжі Криму і визволило полонених, захоплених татарами під час наскоків на російські і українські землі (Історія УРСР, I, 1953, 153).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 234.

Коментарі (0)