в означеннях
Тлумачення, значення слова «начало»:

НАЧА́ЛО, а, сер.

1. рідко. Вихідна точка, початок (про все, що має протяжність); протилежне кінець. Я знаю доріг цих кінці і начала (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 117).

2. рідко. Початок у процесі, розвитку чого-небудь, а також сам відрізок часу, пов'язаний з цим початком. Добре начало — половина діла (Номис, 1864, № 10004); Добре багатому: він, коли схоче, Знайде роботі начало й кінець (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 104); Слово наше рідне! Ти сьогодні зазвучало як початок, як начало (Павло Тичина, II, 1957, 177).

3. Основа, суть, джерело чого-небудь. Співець героїчного, вольового начала в людині, Леся Українка одною з найвищих людських чеснот уважала почуття обов'язку, вірність обов'язкові, незламну твердість у його виконанні (Радянське літературознавство, 1, 1964, 64); Ми всі добре знаємо, що єдиним творчим началом є праця (Наука і життя, 12, 1957, 14).

4. тільки мн. Основні положення, принципи. Начала діалектичного матеріалізму.

5. Способи, методи здійснення чого-небудь. Партія, для того щоб успішно керувати масами, повинна бути організована на началах централізму (Ленін, Коротка біографія, 1955, 65); Дружба між ними в'язалася на дивовижних началах: Павло увесь час мовчить, мов камінь, а Хома говорить і говорить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 371).

6. тільки одн., заст. Начальник, глава. Верховне начало.
 Під начало — під чиєсь керівництво, у підлеглість до кого-небудь. Вступив [Гордій] учнем на завод під начало й науку свого ж дядька (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 232).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 233.

Коментарі (0)