НАЧЕРКА́ТИ, аю, аєш, док., перех., розм.
1. Швидко, спішно, як-небудь написати щось. От брат його, Чванько, слабкий уже на се! Що начеркав, то так в друкарню і несе! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 65); — Нашукала я собі знов писаку, начеркав він мені прошеннє (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 386).
2. Черкаючи, провести багато ліній.