НАЧЕРТА́ННЯ, я, сер.
1. заст., уроч. Дія за значенням начертати.
2. Зовнішня форма, зображення чого-небудь. Теорія алфавіту вивчає склад букв, їх начертання, загальний стиль і т. п. (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 11).
НАЧЕРТА́ННЯ, я, сер.
1. заст., уроч. Дія за значенням начертати.
2. Зовнішня форма, зображення чого-небудь. Теорія алфавіту вивчає склад букв, їх начертання, загальний стиль і т. п. (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 11).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 235.