в означеннях
Тлумачення, значення слова «начинка»:

НА́ЧИНКА, и, жін. Те, чим начиняють що-небудь, готуючи їстівне. Онися вийшла в кімнату й винесла здорову пляшку горілки й миску пирогів з начинкою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 150); Роздав [юнак] нам усе, що мав, залишивши при собі порожню торбу та купку начинки з вареної квасолі (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 16);  * Образно. У війну він добрався і до снарядів — вибирав з них начинку, а з сталі варив лемеші (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 133).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 235.

Коментарі (0)