НАЦІОНАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до
націоналізувати. Декретом Ради Народних Комісарів..
усі великі підприємства, у тому числі і гірничі, були
націоналізовані (Гірнича промисловість.., 1957, 8);
// націоналізовано,
безос. присудк. сл. З перших же днів встановлення
Радянської влади було ліквідовано поміщицьке землеволодіння
і землю передано селянам, націоналізовано велику
промисловість, залізниці, банки (Комуніст України, 2, 1967, 55).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 232.