Словник української мови

НАЦІОНАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до націоналізувати. Декретом Ради Народних Комісарів.. усі великі підприємства, у тому числі і гірничі, були націоналізовані (Гірнича промисловість.., 1957, 8);
//  націоналізовано, безос. присудк. сл. З перших же днів встановлення Радянської влади було ліквідовано поміщицьке землеволодіння і землю передано селянам, націоналізовано велику промисловість, залізниці, банки (Комуніст України, 2, 1967, 55).