в означеннях
Тлумачення, значення слова «над»:

НАД, рідко НАДІ, НАДО, прийм., з оруд. і знах. в. Сполучення з над виражають:

Просторові відношення

1. з оруд. в. Уживається при позначенні предметів, осіб, вище яких відбувається дія. В чужу землю, чужі люде Мене заховають; А своєї ся крихотка Надо мною ляже (Тарас Шевченко, I, 1951, 34); Над хатою щось свистало і дзижчало (Степан Васильченко, II, 1959, 9); Вийся, жайворонку, вийся Над полями (Максим Рильський, I, 1960, 107); Над городами І безшумно пролетів пугач (Михайло Стельмах, II, 1962, 40); Кричать журавлі наді мною (Володимир Сосюра, I, 1957, 99);
//  Уживається при позначенні предметів, осіб, до яких хто-небудь нахиляється, схиляється і т. ін. Стурбоване чоло сивої жінки схилялось над столиком (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 247); Мати спить, над колискою сина схилившись (Леся Українка, I, 1951, 341);
//  Уживається при позначенні місця, біля якого на вищому рівні щось розміщене. Над річкою, в чистім полі, Могила чорніє (Тарас Шевченко, I, 1951, 66); Над дорогою часом попадалась вся в цвіту дика груша або кущ черемухи (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 308); В госпіталь, що стояв над самим Єнісеєм, часто приходили шефи (Олесь Гончар, III, 1959, 180).

2. із знах. в. Уживається при позначенні місця, куди спрямована дія. Цікавіші подались навіть горою над Прут, звідки можна було бачити все (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 226); Вітер поніс звуки голосу над воду (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 159).

Об'єктні відношення

3. з оруд. в. Уживається при позначенні предметів чи осіб, з якими пов'язана, на які спрямована дія. Як день той настане, Ідуть править панахиду Над нашим гетьманом (Тарас Шевченко, II, 1953, 162); Він всеньке літо сидів над книжками, писав диктанти (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 52); Робота над сценарієм про Щорса і над фільмом була найвизначнішою, найзмістовнішою подією мого життя (Олександр Довженко, I, 1958, 26);
//  Уживається при позначенні осіб, предметів, стосовно яких виявляється якесь ставлення, почуття і т. ін. Кати знущаються над нами, А правда наша п'яна спить (Тарас Шевченко, I, 1951, 325); Судові сміялись над Іваном Трохимовичем (Панас Мирний, IV, 1955, 61); [Груїчева:] Оресте, зглянься наді мною! (Леся Українка, II, 1951, 87); І довго, довго в смертній муці над сином плакала вона (Володимир Сосюра, II, 1958, 379); Він усміхався, кепкуючи над собою (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 41);
//  Уживається при позначенні осіб, предметів і явищ, стосовно яких хто-, що-небудь займає керівне, панівне становище, виражає зверхність і т. ін. — Буде в тебе всього. Ти в мене будеш царівна над панночками! (Марко Вовчок, I, 1955, 105); [Нартал:] Тоді-то й почалася повна влада, безмежне панування надо мною (Леся Українка, II, 1951, 431); — Революція — це якраз над усіма беззаконностями закон! (Олесь Гончар, II, 1959, 67).

Часові відношення

4. із знах., рідко з оруд. в. Уживається при позначенні часу виявлення або завершення дії. [Віталій:] Зберу всіх [дітей] над захід сонця і по одному у сіни заганяю, як овечат (Карпенко-Карий, II, 1960, 181); Вже над світом, змучена, змерзла й зневірена — повернула Гашіца додому (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 248); Нарешті заснув [Данкевич] над ранок (Осип Маковей, Вибр., 1954, 283); А над осінь прилітає птиця Із північних сивих чагарів (Максим Рильський, III, 1961, 311).

Кількісні відношення

5. із знах., рідко з оруд. в. Уживається при позначенні вищої міри, ступеня порівняння, більшої кількості і т. ін. [Любов:] Я люблю тебе, давно люблю, над життя, над щастя, над усе на світі (Леся Українка, II, 1951, 45); Тихо брязнуло намисто — та дешевенька окраса, яка на грудях української жінки завжди сяяла дужче над усі діаманти (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 315);
//  Уживається при позначенні предметів, осіб, яким надається перевага над ким-, чим-небудь. Краще в полі нашому над мене немає, Аж до моря славонька про мене літає (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 233); Що в світі любіше Над зоряні ночі, Що в світі ясніше Над милого очі?.. (Марко Кропивницький, V, 1959, 586); Нема зв'язку, святішого над товариство (Олександр Довженко, I, 1958, 259);
//  Уживається при позначенні перевищення якої-небудь міри, ступеня і т. ін. Над силу і кінь не потягне (Номис, 1864, № 5252); Над силу стримуючи ворожий натиск, Бармаш.. і весь гарнізон.. жив і боровся для перемоги (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 141); Давати продукцію над план.
 Над усе — дуже сильно; більше за все. Пахли [квіти] над усе і запаморочливо — землею, прілим торішнім листям і сонячним, теплом (Юрій Смолич, II, 1958, 11); Несміливо поглядав [Шовкун] на старшого лейтенанта, якого, видно, любив над усе (Олесь Гончар, III, 1959, 28).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 59.

Коментарі (0)