в означеннях
Тлумачення, значення слова «надбаний»:

НА́ДБАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надбати. Кожний думав зараз про себе, як би то заховати перед ворогами надбане добро (Осип Маковей, Вибр., 1956, 410); Це не значить, що вона [культура] одкидає все надбане за часи панування інших класів (Василь Еллан, II, 1958, 83);
//  надбано, безос. присудк. сл. [Настя:] Набере добра Данило від Платона, що з діда-прадіда в льохах, та у коморах, та у степах наховано і надбано! (Карпенко-Карий, II, 1960, 59); Осінь всім багата, Досить є на дворі, Не пустує хата, Надбано в коморі (Павло Грабовський, I, 1959, 374).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 62.

Коментарі (0)