НАДКІ́СНИЦЯ, і, жін., анат. Щільна, білувата, волокниста оболонка із сполучної тканини, яка покриває зовнішню поверхню кісток у людей та хребетних тварин. Внутрішньом'язові ін'єкції роблять у м'яз стегна, при цьому голку направляють трохи навскіс, щоб не пошкодити надкісницю (Загальний догляд за хворими, 1957, 176).