НАДКО́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., НАДКОЛО́ТИСЯ, колеться, док.
1. Трохи, не до кінця розколюватися; * У порівняннях. Якось чудно затремтів йому голос, немов десь надколовся (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 80).
2. тільки недок. Пас. до надколювати.
НАДКО́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., НАДКОЛО́ТИСЯ, колеться, док.
1. Трохи, не до кінця розколюватися; * У порівняннях. Якось чудно затремтів йому голос, немов десь надколовся (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 80).
2. тільки недок. Пас. до надколювати.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 71.