в означеннях
Тлумачення, значення слова «надлітати»:

НАДЛІТАТИ, аю, аєш, недок., НАДЛЕТІТИ, лечу, летиш, док., розм. Летючи, прибувати куди-небудь, з'являтися десь. Дід, плетучи кошик, наче духом вгадає, що рій надлітає, і йде його накривати... (Марко Вовчок, I, 1956, 340); З бурого неба починають ліниво надлітати пухнасті пластинки снігу (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 132); Надлетіли гуси з броду, Сколотили мені воду (Павло Чубинський, V, 1874, 90); Із-за лісу надлетіла біла хмара снігу (Ольга Кобилянська, I, 1956, 552); Наче моря дух солоний, Жагучий вітер надлетів (Максим Рильський, II, 1956, 12);
//  Швидко підбігати, підходити або під'їжджати до кого-, чого-небудь. Нарешті й король Казимир надлетів Побачить лицарське буяння, Так поле криваве яснішому гнів Змінило на тяжке зітхання (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 223);
//  Поширюючись, доноситися до кого-небудь. Сидить Микула на землі з козаками, думає свої думки та слухає, чи не надлетить з темного поля крик такий, що мертвих збудить (Іван Микитенко, Вибр., 1956, 536).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 72.

Коментарі (0)