в означеннях
Тлумачення, значення слова «надлюдина»:

НАДЛЮДИ́НА, и, жін.

1. За уявленням реакційної буржуазної філософії — людина сильної волі; індивідуаліст, який ставить себе над суспільством, поза його правовими й моральними нормами. Одурманений фашистською пропагандою, може, й справді уявляв [німець] себе надлюдиною, був певен, що дійде до Уралу, стане володарем світу (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 128); — Ніцше ніколи не імпонував мені яко філософ. Його ідеал надлюдини і натовпу.. викликає протест своєю відкритою проповіддю людиноненависництва (Микола Олійник, Леся, 1960, 225).

2. Про видатну, велику людину. Про артистів, яких Тася бачила в кіно або слухала по радіо, які здавались їй мало не надлюдьми, Семен Григорович говорив панібратськи, як про близьких приятелів (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 29); В школі вона вважала, що справжніми героями є люди лише ті, про яких писали в газетах, книгах. Люба вважала їх надлюдьми (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 126).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 73.

Коментарі (0)