в означеннях
Тлумачення, значення слова «надокучати»:

НАДОКУЧА́ТИ, аю, аєш, недок., НАДОКУ́ЧИТИ, чу, чиш, док. Ставати неприємним, нестерпним від повторення, одноманітності і т. ін. Такі думки все ворушились в Мотузовій голові, надокучали йому, як мухи в спасівку (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 194); На кілька хвилин забувала [Іринка] про прикрість, але тоді починав надокучати стукіт годинника (Михайло Томчаній, Закарп. опов., 1953, 23); Дмитрові надокучило стояти, і він присідає на призьбі біля матері (Ірина Вільде, Опов., 1954, 32); Хлопчик надокучив матері запитаннями, коли приїде татко (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 545).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 74.

Коментарі (0)