НАДОКУ́ЧЛИВО. Присл. до надокучливий. Надокучливо минав час (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 252).
НАДОКУ́ЧЛИВО. Присл. до надокучливий. Надокучливо минав час (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 252).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 74.