НАДУДА́РНИЙ, а, е. Який перевершує ударні норми виконання чого-небудь. З кисневої станції нікуди носа облупленого не показував. Справа йшла про надударні темпи, і Льонька хотів їх довести (Микола Трублаїні, I, 1955, 131).
НАДУДА́РНИЙ, а, е. Який перевершує ударні норми виконання чого-небудь. З кисневої станції нікуди носа облупленого не показував. Справа йшла про надударні темпи, і Льонька хотів їх довести (Микола Трублаїні, I, 1955, 131).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 81.