в означеннях
Тлумачення, значення слова «надвір»:

НАДВІР, присл. За межі чого-небудь, у напрямку назовні. Я стояв край вікна та дивився надвір (Павло Грабовський, I, 1959, 163); Двері їдальні раз у раз рипали, і люди заходили й виходили, випускаючи надвір пахучі клубки пари (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 302);
//  За межі приміщення; на подвір'я, на вулицю. Раз, після великодня, чудового весняного ранку, вся Паляпикова сім'я висипала з хати надвір (Нечуй-Левицький, II, 1956, 28); — Коли мені треба було вийти надвір, я брав мамині черевики (Іван Багмут, Опов., 1959, 4).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 64.

Коментарі (0)