в означеннях
Тлумачення, значення слова «надвоє»:

НАДВОЄ, присл.

1. На дві частини; пополам. [Василь:] Домахо! Бачиш оцю соломинку? От взяв у зуби, перекусив надвоє... (Марко Кропивницький, II, 1958, 130); В лісі ворог, а до лісу зостається з кілька гін. Командир надвоє ділить, розділяє свій загін (Леонід Первомайський, I, 1958, 266);
//  рідко. У два рази; удвічі, удвоє. Стежка від озерця до хати неначе надвоє покоротшала (Марко Вовчок, VI, 1956, 305).

2. перен., розм. Двозначно, непевно. Стеха б то йшла, та надвоє думала, зачим її з дітьми ведуть до губернатора? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 149).
Надвоє баба (бабка) ворожила (гадала) див. ворожити; Хоч надвоє перервися (розірвися) — так багато роботи, що важко виконати одній людині. [Килима:] Ой, тітко, вдовиці — хоч надвоє розірвися!.. (Леся Українка, III, 1952, 234).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 64.

Коментарі (0)