в означеннях
Тлумачення, значення слова «надихати»:

НАДИ́ХАТИ див. надихувати 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 68.

Коментарі (0)

НАДИХА́ТИ, аю, аєш і НАДИХУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТХНУТИ і НАДИХНУТИ, ну, неш, док., перех.

1. Збуджувати, викликати душевне піднесення, натхнення; надавати душевної сили. Читання надихало Лесю, голос її з кожним рядком міцнів, виразнішав (Микола Олійник, Леся, 1960, 160); Раз над Києвом стояла чудова весняна ніч, що так надихувала духом поезії Гоголя і Пушкіна (Нечуй-Левицький, I, 1956, 343); Нас натхнуло благо спільне; Геть змести поклали ми Бідування підневільне Та нерівність між людьми (Павло Грабовський, I, 1959, 397); Ідуть брати твої на бій — не тисячі, а міліони... Ти надихнути їх зумій, створи пісень залізні тони! (Павло Тичина, II, 1957, 106);
//  Викликати що-небудь у когось. Я знаю: нечестиве те кохання, ..його ж мені вона сама натхнула (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 45); Ти загинув, але твоя кров Натхнула до брата любов (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 32).

2. на що. Спонукати до яких-небудь учинків, дій (перев. благородних, високих). Комунізм надихає радянських людей на героїчну працю на благо Батьківщини (Комуніст України, 11, 1964, 33); Чисте і невичерпне джерело мудрих і всеперемагаючих ленінських ідей завжди надихуватиме нас на вірне і віддане служіння науці, радянському народові (Мовознавство, XVI, 1961, 11); Якщо в музиці у яскравій художній формі втілені високі прагнення і почуття людей — вона знайде гарячий відгук в серцях наших сучасників, надихне їх на нові подвиги (Літературна Україна, 30.III 1962, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 68.

Коментарі (0)