в означеннях
Тлумачення, значення слова «надзвичайний»:

НАДЗВИЧА́ЙНИЙ, а, е.

1. Дуже сильний ступенем свого виявлення та не схожий на інші; винятковий. Якась надзвичайна туга лилася слізьми з тих давніх лаврських пісень, складених сотні літ (Нечуй-Левицький, II, 1956, 333); Десь із безвісті простягається рука, від якої тхне лікарським запахом. Я бачу тонкі пальці надзвичайної краси (Юрій Яновський, II, 1958, 128); Російський народ — це народ, що протягом усього свого життя.. проявив надзвичайну стійкість духу (Максим Рильський, III, 1956, 9);
//  Не такий, як звичайно, як завжди, чимось відмінний; особливий. [Аркадій:] У тебе сьогодні надзвичайний пацієнт. Павло Семенович Берест — хазяїн нашого міста (Олександр Корнійчук, I, 1955, 93).

2. Який рідко зустрічається, викликає почуття захоплення; незвичайний, чудовий. [Антей:] Який прекрасний, надзвичайний голос! Дай ліру, хлопче! (Леся Українка, III, 1952, 461).

3. Який має особливе значення, заслуговує на виняткову увагу. Це питання тепер хвилює всіх металургів. Питання надзвичайної ваги (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 131).

4. Непередбачений, викликаний певною необхідністю, спеціально призначений для чого-небудь; екстрений, позачерговий. Позачергові (надзвичайні) з'їзди скликаються Центральним Комітетом партії з власної ініціативи або на вимогу не менш як третини загального числа членів партії (Статут КПРС, 1961, 15).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 66.

Коментарі (2)