НАГЛЯДАТИ, аю, шли, недок., НАГЛЯНУТИ, ну, неш і НАГЛЯДІТИ, рідко НАГЛЕДІТИ, джу, дшн, док.
1. (док. тільки наглянути) неперех., за ким—чим,
з спол. сл. Пильнувати, слідкувати за ким-, чим-небудь
для контролю, забезпечення порядку і т. ін. Лукина
почала тривожитись і наглядати за Уласом (Нечуй-Левицький,
III, 1956, 340); Чорнобривець почав уважно наглядати
за його роботою (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 71); Мати
просила бабусю, щоб та наглядала за мною, стежила,
скільки я їм, коли лягаю спати (Леонід Смілянський, Сашко, 1957,
67); [Психіатр:] Так ви наглянете, щоб ваша
небога брала купелі регулярно і щоб увечері пізно не
засиджувалась (Леся Українка, II, 1951, 66);
// Стежити,
спостерігати з метою нагляду. — Треба нам дуже стерегтися,
бо тепер за нами будуть наглядати (Панас Мирний, IV, 1955,
344); З часу навчання в гімназії і до останніх днів життя
за ним [Л. Мартовичем] наглядала австро-угорська
поліція (Жовтень, 2, 1956, 97).
2. тільки недок., неперех., за ким — чим. Остерігаючись, слідкувати очима за ким-, чим-небудь. Зразу й подалися з хати: Остап до корови навідатись, а Артем наглядати за вулицею (Андрій Головко, II, 1957, 290); Хлопець тільки назирці наглядав за батьком, чекаючи на його від'їзд (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 173).
3. перех. Уважно розглядаючи, вибирати, відшукувати кого-, що-небудь. Наглядав [Вова] собі по кутках безпечне місце (Степан Васильченко, I, 1959, 87); Та й славну жінку наглянув собі [Семен Кароташ]! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 41); Сам старий їздив на хутори наглядіти собі невістку, а синові — жінку (Панас Мирний, IV, 1955, 38); [Зарудний:] Може, й хазяїна собі вже нагледіла? Що ж, діло непогане, Олю (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 116).
4. тільки док., перех. Поглянувши, звернути увагу на кого-, що-небудь, помітити, виявити когось, щось. Він ще здалеку наглянув братові стіжки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 120); Він пішов в гори та в скелі й наглядів орлине гніздо (Нечуй-Левицький, III, 1956, 299); Між гуртом Андрій наглядів свою жінку і дочку (Юрій Яновський, IV, 1959, 10); Кравцов першим нагледів машину, що їхала від села (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 190).
5. тільки недок., неперех., розм. Те саме, що поглядати. Соломії, очевидячки, сподобалось, що Роман наглядає на неї з садка (Нечуй-Левицький, II, 1937, 61); Кола виходив, наглядав на шлях, наслухав (Олексій Кундзіч, Нов. і опов., 1951, 52).
6. неперех., розм. Мимохідь або ненадовго заходити, прибувати кудись, навідувати кого-, що-небудь (перев. для контролю, забезпечення порядку і т. ін.). Вона вчилась аж у столиці, в патріотичному інституті, де їх частенько наглядала сама цариця (Панас Мирний, IV, 1955, 335); Раніш у хату було [дід] не нагляне, — тепер прийшов (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 15); Тільки оце прийшов Скиба на зміну.. Наглянув до молотарки (Андрій Головко, I, 1957, 345).