НАГЛЯНСО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до
наглянсувати. Кринолін пастушки підмітає До блиску
наглянсований паркет (Леонід Первомайський, II, 1958, 68);
// у знач.
прикм. Все дивилася [Любка] вниз, не інакше, як
видивлялася у хром своїх наглянсованих чобіток (Василь Земляк,
Гнівний Стратіон, 1960, 120).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 50.