в означеннях
Тлумачення, значення слова «наглухо»:

НАГЛУХО, присл. Дуже щільно, не лишаючи отворів. Віконниці в будиночку зачинені наглухо (Олесь Донченко, II, 1956, 104); Павло забув, що їхні ворота вже давно забиті наглухо (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 33); Полісовщики мовчки доїжджають до наглухо огородженого дощаним парканом будинку (Михайло Стельмах, I, 1962, 89);  * Образно. Він мріяв про гімназію, але двері школи перед ним були наглухо зачинені (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 21);
//  Дуже міцно, сильно; так, що не можна роз'єднати, перемістити. Лавка наглухо прикріплена до стіни.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 49.

Коментарі (0)