НАГНІЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАГНІТИТИ, ічу, ітиш, док., перех. Давити, тиснути чим-небудь. У хаті зробилось душно, важко, мов стеля вниз опустилася й нагнічувала дівчатам голови (Панас Мирний, II, 1954, 103); Щось ніби дуже важке та завальне нагнітило його, душило безперестанку й не давало ніякого просвітку думкам (Нечуй-Левицький, I, 1956, 567).