НАГОДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нагодувати. Він заводив знайомства, менжував і хитрував, аби тільки його бійці були добре нагодовані, зразково споряджені (Олесь Гончар, III, 1959, 187); Переночувавши на м'якій соломі та в теплій хаті, нагодований синім од буряка борщем, Терешко на ранок трохи оклигав (Григорій Епік, Тв., 1958, 393).