в означеннях
Тлумачення, значення слова «нагрівати»:

НАГРІВАТИ, аю, аєш, недок., НАГРІТИ, ію, ієш, док., перех.

1. Віддаючи своє тепло, робити що-небудь гарячим або теплим. Хай нам горницю потроху Грубка нагріва (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 371); Сонячне проміння нагріває спочатку поверхню суші або води, а вже від неї тепло передається повітрю (Фізична географія, 5, 1956, 81);  * Образно. Зайнялася Смілянщина, Хмара червоніє. А найперша Медведівка Небо нагріває (Тарас Шевченко, I, 1951, 114);
//  Використовуючи нагрівальні прилади і т. ін., робити щось гарячим або теплим. Молодиці нагріли окропу, налили ванни (Нечуй-Левицький, II, 1956, 73); Коли пластично деформований метал нагріти, то в ньому відбуваються деякі структурні зміни (Рентгенографія металів, 1959, 316);
//  Зігрівати кого-, що-небудь теплом свого тіла. Уляна коло його — як нянька: прийдуть у школу — роздіне його, розмотає, руки йому нагріє (Степан Васильченко, II, 1959, 315); Ацетон для склеювання шматків плівки треба трохи-трохи нагріти в руці (Юрій Яновський, II, 1958, 116);  * Образно. Змогли б ми гарячим коханням, Зуміли б ми серцем і світ весь нагріти (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 423).

2. перен., розм. Хитрістю, обдурюванням і т. ін. завдавати збитків кому-небудь. Баришники.. часто нагрівали княгиню на каліках та на підмальованих конях (Збірник про Кропивницького, 1955, 12).

3. тільки док., розм. Завдати поразки, розгромити кого-небудь. — Ми знали, що після того, як Червона Армія нагріла фашистів під Сталінградом, вона тепер іде визволяти нас (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 130).
Нагрівати (нагріти) руки — нечесно, незаконно наживатися. Дехто легкого життя забажав, є людці, які руки нагрівають на труднощах (Натан Рибак, Час, 1960, 191); Він [староста] добре нагрів руки в сільській кооперації і за це мусив відсидіти п'ять довгих років за гратами (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 52); Нагрівати (нагріти) [собі] місце — затримуватися довгий час на одному місці роботи або проживання; приживатися. — Думаю: знову починати, знову привикать, нагрівати собі місце в цьому сумному закутку?.. (Степан Васильченко, II, 1959, 74); Добра половина цих переселенців, не нагрівши місця в холодному Сибіру, повернеться назад (Михайло Стельмах, I, 1962, 14); [Домаха:] Ходім, дитино моя, з таткової хати! Не нагріли ми тут місця, пошукаємо деінде!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 172); Нагріти чуба (чуби, чуприну) — витратити багато сил і енергії, виконуючи тяжку роботу. Скриня була важка, неповоротка, і чоловіки добре нагріли чуби, поки установили її на місце (Любов Яновська, I, 1959, 141); — Ох, і понамітало ж! Це нам завтра доведеться чуба нагріти (Андрій Головко, II, 1957, 598).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 57.

Коментарі (0)