НАГРОМА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до
нагромадити. Попід стінами до самої стелі стояли
нагромаджені одна на одну селянські скрині (Петро Колесник, Терен..,
1959, 25); ..нагромаджене спільною працею багатство
буде служити масі народу, а не гнобити її.. (Ленін, II,
1949, 262); Досвід, нагромаджений клініцистами,
показує, що електросон у багатьох випадках є дуже
зручним і корисним засобом лікування (Наука і життя, 11, 1956,
21);
// у знач. прикм. Стояли [монголи] на
нагромаджених купах каміння, щасливі, що хоч на хвилю були
забезпечені від напору води (Іван Франко, VI, 1951, 130);
//
нагромаджено, безос. присудк. сл. Агрономічною наукою
і сільськогосподарською практикою нагромаджено багато
даних про вплив строків сівби на врожай (Хлібороб України, 7, 1965, 14).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 57.