Словник української мови

НАГРОМА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нагромадити. Попід стінами до самої стелі стояли нагромаджені одна на одну селянські скрині (Петро Колесник, Терен.., 1959, 25); ..нагромаджене спільною працею багатство буде служити масі народу, а не гнобити її.. (Ленін, II, 1949, 262); Досвід, нагромаджений клініцистами, показує, що електросон у багатьох випадках є дуже зручним і корисним засобом лікування (Наука і життя, 11, 1956, 21);
//  у знач. прикм. Стояли [монголи] на нагромаджених купах каміння, щасливі, що хоч на хвилю були забезпечені від напору води (Іван Франко, VI, 1951, 130);
//  нагромаджено, безос. присудк. сл. Агрономічною наукою і сільськогосподарською практикою нагромаджено багато даних про вплив строків сівби на врожай (Хлібороб України, 7, 1965, 14).