в означеннях
Тлумачення, значення слова «нагрудник»:

НАГРУ́ДНИК, а, чол.

1. Фартух або частина фартуха, яка надягається на груди для захисту їх від чого-небудь. На листках [альбома] манячили групи інституток, товаришок Ольги, в білих хвартушках і нагрудниках (Нечуй-Левицький, I, 1956, 558).

2. Частина збруї, яка накладається на груди коневі. Нагрудник.. повинен бути зачеплений одночасно за посторонки і за гумові мочки хомута (Конярство, 1957, 184).

3. У давні часи і середньовіччі — частина військової зброї у вигляді щитка або панцира для захисту грудей. Довго рубалися вони! І наплічники і нагрудники погнулися в обох від ударів (Олександр Довженко, I, 1958, 260); Схований під одежею нагрудник твердої дамаської сталі надійно захищав [Богуна] від куль (Яків Качура, II, 1958, 510).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 58.

Коментарі (0)