НАГИ́Й, а, е, заст. Голий. Не подобає ж воїну довго під ложем згинатися, та ще й нагому (Яків Баш, На землі.., 1957, 64); Тут лежала безліч нагих пнів, освітлених лагідним світлом місячним (Ольга Кобилянська, I, 1956, 462).
НАГИ́Й, а, е, заст. Голий. Не подобає ж воїну довго під ложем згинатися, та ще й нагому (Яків Баш, На землі.., 1957, 64); Тут лежала безліч нагих пнів, освітлених лагідним світлом місячним (Ольга Кобилянська, I, 1956, 462).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 48.