в означеннях
Тлумачення, значення слова «наїзд»:

НА́Ї́ЗД, у, чол.

1. Дія за значенням наїздити, наїжджати. Перевантажені шини легко руйнуються при наїзді на виступаючі предмети (Підручник шофера.., 1960, 244); Подавати звуковий сигнал в населеній місцевості водій має право лише для попередження наїзду або зіткнення (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 264).

2. Приїзд, прибуття кого-небудь у великій кількості. Літом ми зробимо знов наїзд на Вас (Леся Українка, V, 1956, 134); Завдяки третьому наїзду тих гостей, панує в Тарнові скрута (Василь Еллан, II, 1958, 259); — Кажуть, злякалася пані чабанського наїзду, гайнула десь аж в Преображенку на весь день... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 207);
//  Приїзд кого-небудь на нетривалий час або несподівано. Серед пригод, які вносили різноманітність у наш побут, були наїзди Рабиновичевого батька (Василь Еллан, II, 1958, 33); Ні один з таких наїздів князівських селянам не обходився без сліз (Андрій Головко, II, 1957, 236).

3. заст. Раптовий, короткочасний напад. Оце батько розкаже про наїзди на Туреччину (Панас Мирний, II, 1954, 84); Магнати вели міжусобні війни, робили напади, або, як їх називали, «наїзди» на міста й села, грабували й розоряли їх (Історія СРСР, I, 1957, 156); Втікачі на свій розум робили наїзди на ближчі хутори, забивали пана і знову ховалися у хащах (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 51).

4. заст. Скупчення, зосередження в одному місці великої кількості людей. Саме великий наїзд... Ціле чорне подвір'я каретами, колясами та повозками заставлено (Панас Мирний, II, 1954, 99); Чи коли й був отакий наїзд у Щербанівці, як під оцей ярмарок. Весь вигін — ярмарковище — був запруджений возами (Андрій Головко, II, 1957, 183).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 96.

Коментарі (0)