НАЙМИТЧА́, ати, сер. Малолітній хлопець, що наймитує в кого-небудь. — А в минулому я не тинявся б наймитчам обшарпаним по чужих стернях, ріллях... Не було б цього, — не був би я Яшком, комсомольцем завзятим (Андрій Головко, I, 1957, 142).
НАЙМИТЧА́, ати, сер. Малолітній хлопець, що наймитує в кого-небудь. — А в минулому я не тинявся б наймитчам обшарпаним по чужих стернях, ріллях... Не було б цього, — не був би я Яшком, комсомольцем завзятим (Андрій Головко, I, 1957, 142).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 98.