в означеннях
Тлумачення, значення слова «наказуючий»:

НАКА́ЗУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до наказувати. Зробив [Меценат] рукою рух, не то наказуючий, не то запрошуючий, щоб хористи зайняли місця на бенкеті (Леся Українка, III, 1952, 447).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 99.

Коментарі (0)