НАХРО́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАХРОМИ́ТИСЯ, ромлюся, ромишся; мн. нахромляться; док., діал. Наскакувати, напорюватися на що-небудь гостре. Чоловік із скирди упав та на вила й нахромився (Словник Грінченка).
НАХРО́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАХРОМИ́ТИСЯ, ромлюся, ромишся; мн. нахромляться; док., діал. Наскакувати, напорюватися на що-небудь гостре. Чоловік із скирди упав та на вила й нахромився (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 230.