в означеннях
Тлумачення, значення слова «нахиляти»:

НАХИЛЯТИ, яю, яєш, недок., НАХИЛИТИ, хилю, хилиш, док., перех.

1. Змінювати пряме положення кого-, чого-небудь на похиле. Ходить вітер, ходить буйний, По полю гуляє; Тонку вербу край дороги Хилить, нахиляє (Павло Грабовський, I, 1959, 197); Шквал крутить корабель, нахиляє його і от-от перекине в безодню (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 141); Ухопив [Тупий] відро, що стояло на цямрині, нахилив і зачав пити воду (Лесь Мартович, Тв., 1954, 274); Нахиливши голову, Максим пильно дивиться в глибінь, мов читає книгу (Михайло Стельмах, I, 1962, 434);
//  Змінюючи положення, наближати до кого-, чого-небудь. [Хвора:] Сядь ближче біля мене, нахили Лагідне личенько до мене ближче (Леся Українка, I, 1951, 118).

2. перен., заст. Навертати, спрямовувати до кого-, чого-небудь. Скільки батько не нахиляв мене до хазяйства, але мене те не цікавило (Збірник про Кропивницького, 1955, 50); — А може, й не від того так полюбила Іванка, що мати його похвалила, що до нього серце її нахиляла? (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 93).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 227.

Коментарі (0)