НА́КІСТНИК, а, чол. Те саме, що накістень. На п'ясткові [коня] можуть бути такі вади: накістники — кісткові утворення (бугорки) внаслідок травм (Конярство, 1957, 16).
НА́КІСТНИК, а, чол. Те саме, що накістень. На п'ясткові [коня] можуть бути такі вади: накістники — кісткові утворення (бугорки) внаслідок травм (Конярство, 1957, 16).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 103.