в означеннях
Тлумачення, значення слова «накладний»:

НАКЛАДНИ́Й, а, е.

1. Накладений, прикріплений поверх чого-небудь. Кептарі можуть мати невеликі кишені (накладні або прорізні) різноманітної форми (Народна творчість та етнографія, 1, 1965, 60); За допомогою накладних головок на верстаті можна нарізувати зубці циліндричних коліс (Верстати-гіганти, 1958, 59).

2. у знач. ім. накладне, ної, жін. Супровідний документ при перевезенні, передаванні вантажу, різних товарів і т. ін. Парубок бере з рук Яремчука підписану накладну і біжить до машини (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 371); Зерно з-під комбайнів перевозять на тік обов'язково з накладною (Хлібороб України, 8, 1965, 6).
Накладна плата — спосіб грошового розрахунку між відправником і одержувачем, при якому з одержувача стягується вартість товару або кореспонденції для передачі її відправнику. Вислати книжку накладною платою; Накладні витрати (видатки) — додаткові витрати, призначені для господарсько-організаційних потреб виробництва і для розподілу товарів. При зміні тривалості робіт змінюються накладні витрати на тимчасові будинки і споруди (Наука і життя, 10, 1963, 4); Зал лишався незаповнений, нічим було покривати накладні видатки (Минуле українського театру, 1953, 165).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 105.

Коментарі (0)