в означеннях
Тлумачення, значення слова «наклепник»:

НАКЛЕ́ПНИК, а, чол. Той, хто поширює наклеп на кого-, що-небудь. Народна душа плакала над своїм тяжким горем, плакала на наклепників, що жили його [народу] потом і кров'ю й завдали йому стільки муки (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 188); — Навіщо ви говорите це? — Він був переляканий і злий, ліва щока його сіпалась. — Це все брехня. Ви… ви наклепник (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 88).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 105.

Коментарі (1)