в означеннях
Тлумачення, значення слова «накопичувати»:

НАКОПИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКОПИ́ЧИТИ, чу, чиш, док.

1. перех. Поступово збирати, накопляти в якій-небудь кількості. — Буду накопичувати запаси хліба, — посміхнувся хлопець (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 357); Водорості мають чудову здатність накопичувати в собі мікроелементи, які містяться в морській воді (Знання та праця, 2, 1966, 3);
//  перен. Збільшувати, додавати що-небудь. Ленін вчив, що, коли виступ передчасний, треба відступити, щоб зберегти сили і накопичити їх в час перепочинку (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 213).

2. неперех., рідко. Накладати, навалювати в якій-небудь кількості або купою. — Ви тут [на столі] навалили, накопичили, ні ладу ні складу, — а тепер о! Все в порядку..! (Іван Франко, II, 1950, 367).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 108.

Коментарі (0)