НАКРИКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Особливо виділяти звук, слово і т. ін.; наголошувати, підкреслювати. — Я змерзла, я, я! — та так уже на те я накрикус [пані]! (Марко Вовчок, I, 1955, 119).
НАКРИКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Особливо виділяти звук, слово і т. ін.; наголошувати, підкреслювати. — Я змерзла, я, я! — та так уже на те я накрикус [пані]! (Марко Вовчок, I, 1955, 119).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 112.