НАКУ́ЛЬГУВАТИ, ую, уєш, недок. Трохи кульгати. Він запустив бороду, вуса і навіть став накульгувати (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 187); Максим накульгував на ногу помітніше, ніж звичайно (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 243).
НАКУ́ЛЬГУВАТИ, ую, уєш, недок. Трохи кульгати. Він запустив бороду, вуса і навіть став накульгувати (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 187); Максим накульгував на ногу помітніше, ніж звичайно (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 243).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 113.