НАЛЕ́ЖНО. Присл. до належний 4. Він замовк на хвилину, щоб дати всім належно почути весь жах свого біблійного віщування (Іван Франко, VI, 1951, 272); Основоположники марксизму-ленінізму належно оцінили наукове значення праць визначних учених минулого (Комуніст України, 6, 1965, 22).