в означеннях
Тлумачення, значення слова «наліт»:

НАЛІ́Т, льоту, чол.

1. Дія за значенням налітати 1.
З нальоту: а) не зупиняючись, на повному ходу, з розгону. — Чого задумався, земляче? — Хтось з нальоту оперіщив ззаду Хоминого коня. — Гони (Олесь Гончар, III, 1959, 430); Сашко з нальоту підхопив свій ящичок з щітками та гуталіном — і хащі тамариску при вході до парку поглинули його щуплу постать (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 19); б) дуже швидко; без труднощів, ускладнень. А вона, дружба, не народжується з нальоту, за завданням комсомольського комітету (Олесь Донченко, I, 1957, 373); Щоб пізнати село, треба довше пожити селянській гущі, а так, з нальоту, нічого не вийде (Володимир Гжицький, Вел. надії, 1963, 50).

2. Раптовий напад (авіації, артилерії і т. ін.). Мати Орчика під час нальоту фашистських літаків була поранена (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 96); По дорозі він потрапив під огневий наліт німецької артилерії (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 120);
//  Напад з метою пограбування, обшуку і т. ін. Поліція зробила вночі наліт на ковбасню, але.. нічого там не знайшла (Семен Скляренко, Легенд. начив, 1957, 15).

3. Тонкий шар якої-небудь речовини, що осіла, з'явилась на поверхні чого-небудь. Махорка вже вистигла, стояла буйнолиста, покривалась сірим нальотом (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 308); Срібна ложка, опушена у відвар з отруйних грибів, покривається бурим нальотом (Українські страви, 1957, 219); Вода зійшла, Гниле море оголилося дном, сивіє, покрите соляним нальотом (Олесь Гончар, II, 1959, 410).

4. перен., чого, з означенням. Слабо виражена риса, ознака чого-небудь або незначний вияв чого-небудь. Наліт чогось показного був і в мові його: бойові слівця, різкий тон, а то й просто окрик (Іван Рябокляч, Золототисячник, 1948, 10); Певний романтичний наліт лишився і на цих працях (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 24).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 120.

Коментарі (0)