в означеннях
Тлумачення, значення слова «наливатися»:

НАЛИВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., НАЛИТИСЯ, ллюся, ллєшся і рідко НАЛЛЯТИСЯ, наллюся, наллєшся і іноді налляюся, налляєшся, док.

1. у що. Вливаючись, натікаючи, наповнювати що-небудь. Собака не навчиться плавати, поки не наллється вода в уха (Номис, 1864, № 5786);  * Образно. Сонячне проміння тугими струменями наливалося в бункер (Олесь Гончар, III, 1959, 268); Темрява охопила її всю, обкутала її, налилась в очі, в легені, зайшла за комір (Іван Микитенко, II, 1957, 388).

2. Наповнюватися рідиною. Рось вище греблі налилася.. і підтопила довгий рядок зеленої лози понад берегом (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 98); На полях ще лежить сніг, але видолинки вже налилися зеленою водою (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 356).
Наливатися (налитися, наллятися) жаром (вогнем, фарбою, краскою) — червоніти. Оторопіло помітив [Лісовський], як мінився, наливаючись жаром, тонкий вид молодиці (Михайло Стельмах, I, 1962, 11); — Я думала, ти хотів мені щось сказати. Так поспішав ... з висоти на землю... — І скажу, — наливається фарбою Омелько (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 130); Наливатися (налитися, наллятися) кров'ю — червоніти від злості, напруження і т. ін. Лице її мінилося: раз наливалося кров'ю, мов буряк, то знов блідло, мов полотно (Іван Франко, V, 1951, 396); Очі в провідника наллялися кров'ю і вилізли наверх, як у барана (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 295); Наливатися (налитися) слізьми (сльозами) — наповнюватися слізьми (про очі). Очі в жінки відразу налилися сльозами, не здержалася, од плачу затремтіла (Степан Васильченко, II, 1959, 101).

3. чим, рідко чого, перен. Сповнюватися якимись почуттями, властивостями і т. ін. Смішно їм обом, наливаються радістю їх невеличкі душі (Панас Мирний, I, 1954, 207); Вона вся наливалася щастям, світліючи, розквітаючи на очах (Олесь Гончар, III, 1959, 170); На щоках з'явився рум'янець, наливалося силою і здоров'ям тіло (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 261); Наллявся [куркуль] весь люттю, вихопив залізного шворня (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 188); Дід Влас в одну мить налився холодною рішучістю (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 47); За цей час Баклагов.. роздався у плечах, налився силою (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 114).

4. чим і без додатка. Наповнюватися соком (про плоди, зерно і т. ін.); спіти. Виноград по садах жовтів, наливався (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 246); Наливалось високе жито, хвилювалось на вітрі, наче озеро (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 84); На деревах повільно наливалися соком маленькі плоди (Олесь Донченко, IV, 1957, 115); Налились уже вишні (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 276);
//  перен., розм. Повніти, здоровіти. Соломія наливалася салом, ставала пишною (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 136); За тиждень Тишко налився, як червоне яблучко (Марко Вовчок, I, 1955, 35); Постать її струнка, пружна. Засмагле тіло округлилося, налилося (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 103).

5. без додатка, розм. Напиватися доп'яну. [Палажка:] Та проїжджий же не стане наливатися у вашому трахтирі! (Панас Мирний, V, 1955, 227); — Дай, боже, гостя, то й наллюся (Павло Чубинський, I, 1872, 243);
//  чим. Пити або їсти багато чого-небудь рідкого. Чим більше він наливався супом, тим дальше все бліднішав та білішав (Панас Мирний, I, 1954, 283).

6. тільки недок. Пас. до наливати 1, 2, 5.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 118.

Коментарі (0)