в означеннях
Тлумачення, значення слова «намальований»:

НАМАЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до намалювати. Михась поставив на порозі стола, виліз на нього і взявся прибивати щойно намальовану вивіску (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 166); Мальовничі образи хуторянської «ідилії», так соковито намальовані ним, уже Павла і вабили і хвилювали (Андрій Головко, II, 1957, 414);  * Образно. Ти — як срібна лілія, на шибі Вранці намальована морозом! (Максим Рильський, II, 1960, 74);  * У порівняннях. Все її життя майнуло перед її очима, неначе намальоване на полотні (Нечуй-Левицький, II, 1956, 93);
//  намальовано, безос. присудк. сл. Італійським олівцем там [на папері] було намальовано дівчину безмірної краси (Юрій Яновський, I, 1958, 231).
Як (мов, наче і т. ін.) намальований: а) дуже красивий. А кінь.., як намальований: шерсть на йому блищить, як броня, шия, як у лебедя, із очей іскри сиплються (Олекса Стороженко, I, 1957, 94); Одягне [Оксен] латану чумарочку, смушеву шапку, міллю побиту, чоботи юхтові — пришви, незавидна одежа, бідна, а йде він у ній, бісів парубок, як намальований (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 21); б) дуже яскраво, чітко. Наче намальовані, встають передо мною всі картини, всі місця (Нечуй-Левицький, III, 1956, 305); Перед очима, мов намальовані, встають і обриси хати, і дерев'яний віз (Михайло Стельмах, I, 1962, 339).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 124.

Коментарі (0)