НАМЛИНКУВАТИ, ую, уєш, док., перех., діал.
1. Навіяти (про очищення зерна).
2. Накачувати, нагнітати повітря куди-небудь. — Чому ж ти млинка де не роздобув та свіжого воздуху [повітря] не намлинкував до ями? (Іван Франко, I, 1955, 135).
НАМЛИНКУВАТИ, ую, уєш, док., перех., діал.
1. Навіяти (про очищення зерна).
2. Накачувати, нагнітати повітря куди-небудь. — Чому ж ти млинка де не роздобув та свіжого воздуху [повітря] не намлинкував до ями? (Іван Франко, I, 1955, 135).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 129.