в означеннях
Тлумачення, значення слова «наморозь»:

НАМОРОЗЬ, і, жін.

1. Схожий на іній шар снігу, що утворюється на гілках дерев, дротах і т. ін. під час туману й морозу. Вночі сильний вітер порозкидав курені, в яких спали люди, — «постелі» до ранку вкрилися сивиною паморозі (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 154); Стара не раз бачила, як вони [бруньки вишні].. волохатились намороззю (Михайло Стельмах, I, 1962, 206).

2. Тонкий шар льоду, що утворюється на поверхні землі і т. ін. в холодну сиру погоду. Костури наосліп невпевнено промацують землю, чавлять крихку наморозь (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 28);
//  Намерзлий на вікні лід. Мороз розмалював віконця в лісниковій хатині мережками. Улянка любила розглядати їх, особливо під час заходу сонця, коли наморозь на склі пройметься бувало теплим рожевим світлом і ніжно затріпоче (Олесь Донченко, IV, 1957, 85).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 131.

Коментарі (0)