НАМО́ТУВАЛЬНИК, а, чол. Робітник, що здійснює намотування чого-небудь. У приміщенні, залитому яскравим світлом.., зосереджено працюють намотувальники, складальники (Вечірній Київ, 17.XI 1967, 1).
НАМО́ТУВАЛЬНИК, а, чол. Робітник, що здійснює намотування чого-небудь. У приміщенні, залитому яскравим світлом.., зосереджено працюють намотувальники, складальники (Вечірній Київ, 17.XI 1967, 1).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 131.