в означеннях
Тлумачення, значення слова «намислити»:

НАМИСЛИТИ, лю, лиш, док., перех., з інфін., із спол. що, розм. Те саме, що надумати (див. надумувати 1,2). У Василька було своє на думці. Він уже собі намислив, що мусить найти Юру (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 295); — Якби ти знав, що зараз намислила робити Тамара... (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 54); Яку нову пекельну справу затіяв тут Анч, які нові злочини він намислив? (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 126); — Я збагнула по його очах, що він намислив щось, він чимось допоможе вам (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 164).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 127.

Коментарі (0)