в означеннях
Тлумачення, значення слова «нанизувати»:

НАНИЗУВАТИ, ую, уєш, недок., НАНИЗАТИ, ижу. ижеш, док., перех., що і що на що.

1. Проколюючи, протикаючи, насаджувати, настромлювати що-небудь на щось (перев. певну кількість). У неї в покоях працюють дівки, все шати гаптують, мережать хустки, нанизують перли дрібненькі (Леся Українка, I, 1951, 439); Марія ножем розрізає яблука-падалицю, нанизує ті кружальця на сирову нитку (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 180); Він вправно нанизував на вила цілі оберемки сіна і легко жбурляв їх у драбини (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 275); Юрій нанизав черв'яка на гачок і, замахнувшись, кинув волосінь на воду (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 13);  * Образно. Серце, немов на штики, шалена журоа нанизала (Володимир Сосюра, II, 1958, 469);  * У порівняннях. Подія за подією, рік за роком ішли спокійно, послідовно, немов хтось невидимий нанизував їх на рівну сталеву нитку (Ірина Вільде, Ти мене не любив, 1958, 35);
//  Нижучи, виготовляти що-небудь. Схоже було на те, що хтось навмисне нанизав оці червоногарячі разки (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 69).

2. перен. Легко, вільно, без затримок приєднувати одне до одного (слова, думки і т. ін.). Пакришень нанизував і нанизував рядок на рядок, читав з глибоким почуттям (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 75); Погойдуючись у сідлі, нанизував [Довбуш] думи, мов перли (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 65);
//  Поступово збирати щось однорідне. Я їх [пісні] почав визбирувати та нанизувати, і вийшли з цього нанизування пісні про кохання (Панас Мирний, V, 1955, 413); Писар нанизав таких перлин поезії цілу низку (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 189).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 133.

Коментарі (0)