в означеннях
Тлумачення, значення слова «наочний»:

НАО́ЧНИЙ, а, е.

1. Якого можна безпосередньо бачити, цілком очевидний при спогляданні. Іван Довгий став тепер чи не найцікавішою людиною в Яругах. Він.. став наочним прикладом солдатської доблесті й колгоспної хазяйновитості (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 228); Як зайду до Утегенова — обов'язково затримає в наметі: то лозунга напиши, то стенд наочної агітації оформ (Анатолій Хорунжий, Ковила, 1960, 72).

2. Заснований на показі предметів, моделей під час вивчення їх. К. Д. Ушинський вказує на безпосередній зв'язок між краєзнавством і наочним навчанням (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 84);
//  Який використовується для такого показу під час навчання. Тяжко було працювати учителеві в глухі царські часи, коли міністерство освіти дуже й дуже мало відпускало коштів на книжки та на карти, і особливо, на наочне приладдя (Павло Тичина, III, 1957, 131); Різні види наочних посібників успішно застосовуються на заняттях семінарів і шкіл основ марксизму-ленінізму (Комуніст України, 2, 1966, 56).
 Наочний свідок — той, хто безпосередньо спостерігав що-небудь; очевидець. Детально тепер про своє здоров'я писати не буду, бо Ліля мала тобі про нього розказати, яко наочний свідок (Леся Українка, V, 1956, 238).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 136.

Коментарі (0)