в означеннях
Тлумачення, значення слова «наосліп»:

НАОСЛІП, присл.

1. Не бачачи нічого, не дивлячись куди-небудь. Козак.. бахнув наосліп з рушниці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 356); До трапа Ганя йшла наосліп, навіть руку тримала поперед себе (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 112); Не треба на карту дивитись — він міг би наосліп Знайти оцю стежку в дитинство (Леонід Первомайський, I, 1958, 345).

2. перен. Не маючи впевненості, точних, конкретних даних. Мені доводилось наосліп шукати істини (Олександр Довженко, III, 1960, 177); Нікому було допомогти йому, він діяв самотужки, наосліп (Петро Колесник, Терен.., 1959, 198);
//  Точно не знаючи обставин. Я не можу кидати решти дивізії наосліп, у прірву, не знаючи, що там мене жде (Василь Кучер, Голод, 1961, 406).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 136.

Коментарі (0)